Ich, isch чи ik: як правильно вимовляти?

Учні часто питають: як правильно, «іх», «іхь», «ішь» чи «ік»? Відповідь залежить від того, де ви і з ким говорите.

Стандартна німецька

Standarddeutsch, Schriftdeutsch, Hochdeutsch це назви літературної німецької. Її використовують в офіційних ситуаціях і для спілкування між людьми з різних діалектних регіонів. Для держустанов і шкіл вона обов'язкова, для медіа й компаній добровільна, але поширена. Вимова найближча до тієї, якою говорять у Ганновері та околицях.

Стандартна німецька виникла не з діалекту якогось регіону, а як письмова мова. Сотні років автори намагалися писати так, щоб їх розуміли на якомога більшій території. Поворотним моментом став переклад Біблії Мартіном Лютером у 1522 році. До приблизно 1800 року стандарт був майже винятково письмовим. Жителі Півночі, які говорили нижньосаксонською, вчили його майже як іноземну мову, і саме тому північна вимова згодом стала еталоном і поширилася на південь.

За стандартом правильно казати «іхь» з м'яким звуком наприкінці. Але в регіонах купа діалектів, тож вимова різниться.

Ізоглоси: невидимі кордони мови

Ізоглоса це лінія на лінгвістичній карті, що позначає межу поширення якогось мовного явища. Найвідоміші в німецькій:

Benrather Linie

maken / machenна північ кажуть maken, на південь machen. Вважається головною межею між нижньонімецькими й верхньонімецькими діалектами.

Uerdinger Linie

ik / ichдуже нагадує межу між Aldi Nord і Aldi Süd.

Speyerer Linie

Appel / Apfelна південь від неї з'являється «пф».

Sankt Goarer Linie

dat, wat / das, was

Отже, якщо хочете звучати правильно й офіційно, кажіть «іхь». А в Кельні, Гамбурзі чи Берліні почуєте й «ік», і «іш», і це теж німецька.